Впровадження гуманної педагогіки Ш. О. Амонашвілі

                        в сучасних умовах 
             навчально-виховного процесу

Зігріті учительською любов’ю

душі дітей, обов’язковорозкриються

своїми найкращими пелюстками.

Ш. О. Амонашвілі

Нова школа, освітня система вимагає нових підходів у навчально- виховному процесі, що передбачає переосмислення базових умов організації шкільного життя. Педагог повинен перевершити самого себе; цілеспрямовано удосконалювати свою моральність, свою професійну майстерність. Вічна педагогічна істина – «Вчитель сам повинен бути вихований» - набуває особливого значення.  В даний час, коли на виховання дитини впливають засоби масової інформації, приклади насильства, жорстокості,  від педагогів залежить, якою вона стане. Тільки вчитель  може прокласти стежину до серця дитини, виховати для суспільства добру, чемну, справедливу, чуйну людину. Від вчителя залежить, якими стануть його вихованці. Без любові до дітей це зробити неможливо. Саме тепер гуманна педагогіка особливо необхідна для виховання цілісної, самодостатньої, людяної і високоморальної  особистості.  Для розвитку здібностей учнів необхідно створити у класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу.

Сучасна школа потребує талановитого, творчого вчителя, який працює з відкритим серцем, щирого, гуманного, уважного.

У своїй практиці намагаюся реалізовувати дидактичні принципи і вимоги до сучасного процесу навчання: здійснювати індивідуальний вплив на розвиток особистості  молодшого школяра, організовувати учнівську самостійно-пошукову діяльність, використовувати інтерактивні методики.

Проблемавпровадження гуманної педагогіки Ш. О. Амонашвілі в сучасних умовах навчально-виховного процесу передбачає наступні завдання:  

- розвивати творчу особистість;

- забезпечувати умови для розвитку «внутрішнього» я;

- вчити висловлювати свої думки, не ображаючи інших;

- формувати найкращі людські риси, бажання і вміння творити добро;

- створювати умови для отримання почуття радості і задоволення від навчання та бажання вчитися;

- не лише передавати учням певну суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти застосовувати їх для розв’язанняпізнавальних і практичних завдань.

Практична значущість даної проблеми полягає у  впровадженні гуманно-особистісного підходу до кожного учня в навчально-виховному процесі, використанні творчих завдань, які спрямовані на виховання гуманних якостей особистості.

Гуманна педагогіка Ш.Амонашвілі має стати  для наших вчителів прикладом того, як потрібно вести сходинками дитину, щоб вона відчула радість від навчання і творчості. 

Використання  гуманної педагогіки  допоможе вчителю створити таку атмосферу душевної щедрості, в якій кожен учень спрямований на самопізнання, прагне духовного самовдосконалення.Уроки мають починатися з посмішки. Посміхаючись, учитель подумки посилає натхнення кожній дитині,бо саме в посмішці сила і мудрість учителя. Вона вчить дітей радіти за успіхи інших, позбуватися почуття заздрощів, співпереживати, бути милосердними.

Навчання без виховання  не буває. Прилучаючи дітей до знань, ми маємо одночасно передавати їм свій характер, поставати перед ними як зразок людяності. Тільки в умовах атмосфери свободи, довіри і доброзичливості яскравіше розвивається дитина, розвиваються її здібності, схильність до творчості, оригінального мислення і бачення.

У своїй практиці намагаюся використовувати ряд цікавих прийомів роботи (ігри, хвилинки релаксації, виконання учнями творчих завдань, участь учнів у виборі видів занять на уроці, створення нестандартних ситуацій). Сьогодні вчитель має приділяти особливу увагу емоційному стану дітей, адже без живого емоційного спілкування вчителя з дітьми неможливо зацікавити учнів, зробити їх активними творцями уроку.  Вчитель має розвивати уміння учнів слухати, не перебиваючи співрозмовника, стримувати негативні емоції, толерантно критикувати товаришів.

Свої уроки намагаюся проводити в нестандартній формі: уроки-мандрівки, уроки-конкурси, уроки-казки. Впроваджую у свою роботу інтерактивні форми і методи навчання. Прагну так організовувати роботу на уроці, щоб запалити в очах дітей вогник цікавості, допитливості, щоб навчальний процес був більш ефективним, цікавим.

Інтерактивні технології «Мікрофон», «Незакінчені речення» використовую майже на всіх уроках. За допомогою цих вправ на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю домашнє завдання, підводжу підсумки уроку. На уроці математики дані технології застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.

Технологію «Обери позицію» використовую на уроках з курсу «Я і Україна», предмету «Основи здоров’я», уроках розвитку зв’язногомовлення, на виховних годинах під час обговоренняпевнихситуацій. На уроках читання, української мови, курсу «Я і Україна» впроваджую інтерактивні вправи «Сенкан», «Криголам», «Гронування», «Кубування», парну та групову роботу. Роботу в парах – під час вивчення вірша напам’ять, під час рольовогочитання, вивчення нового правила, таблицімноження.

Я впевнена, що таке навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою особистість.

Використовуючи інтерактивні методи з впровадженням принципів гуманної педагогіки Ш. О. Амонашвілі, вчитель зможе досягти таких результатів: учні на уроках швидше сприйматимуть новий матеріал, кожне завдання виконуватимуть із задоволенням; стануть доброзичливішими, уважнішими один до одного, допомагатимуть одне одному у навчанні, проявлятимуть почуття радості за успіхи інших.

Сучасна школа потребує спрямування системи роботи на формування людяності, необхідності любити дітей, вірити в свої і їхні сили, намагатися приносити своїм вихованцям якомога більше радощів пізнання, запалити у дитячих серцях жагу до знань, впевненість в своїх силах, вміння дарувати іншим усмішку, радість, добро.

Виступ  на засіданні ШМК за темою

«Методи формування культури поведінки учнів початкових класів»

                                                                                            Підготувала:

                                                                                 вчитель початкових                                                                                      класів

                                                                                 Манжосова Т. В.

            В умовах сучасного суспільства проблема морального виховання є особливо актуальною. Недаремно, питання морального виховання виходить на одне з перших місць у системі виховання майбутнього громадянина незалежної української держави.

            Однією із складових морального виховання є виховання культури поведінки.

  Умови ефективного формування культури поведінки у початкових класах:
- врахування вікових та індивідуальних особливостей учнів початкових класів;
- єдність вимог зі сторони шкільного колективу;
- систематичність виховної роботи;
- культура поведінки вчителя;
- співпраця з сім'єю;
- опора на життєвий досвід учнів.
  Усвідомлення дитиною своєї поведінки відбувається поступово під керівництвом учителя, під впливом суспільної думки колективу, що складається.
  У кожнім класі діти освоюють всі основні компоненти культури поведінки: особисту гігієну, ввічливість, точність, обов'язковість, культуру мови й ін. Коло правил, якими повинні опанувати діти в наступному класі, збільшується, школярі поступово знайомляться з більш складними правилами.

  Отже, моральне виховання передбачає формування в учнів системи моральних уявлень, розвиток моральних почуттів, вироблення правильних оцінок і ставлень, якими діти зможуть керуватися в житті.

  Про моральний розвиток особистості свідчать такі якості, як висока свідомість громадянського обов’язку, колективізм і товариська взаємодопомога; гуманні стосунки і взаємна повага між людьми, свідома дисципліна й культура поведінки, чесність і правдивість, моральна чистота; простота і скромність у громадському й особистому житті, взаємна повага у сім’ї тощо.
  Особливої значущості набуває формування моральної свідомості дітей молодшого шкільного віку. Адже саме цей віковий період є найбільш чутливим для розвитку дитини, саме в ней час дитині притаманна внутрішня готовність до засвоєння моральних вимог.
  Спеціальні методичні завдання, спрямовані на розвиток моральної свідомості дитини, можна застосовувати як безпосередньо під час уроку, так і в позакласній роботі.
  Учитель не може ефективно керувати розвитком моральної свідомості школярів без такої його складової, як самооцінка. Саме включення самооцінки в навчально-виховний процес — один з дійових шляхів перетворення школяра в співучасника виховного процесу.
«Як ти сам оцінюєш свою поведінку (хороша, погана)? Чо-му? Аргументуй свою думку»; «Чи задоволений, ти сам своєю поведінкою (так; ні)? Чому?»;

« Які недоліки твоєї поведінки ти хотів біг сам виправити і чому?»;

«Що тобі необхідно зробити самому, щоб поліпшити свою поведінку?»;

«Які якості тобі необхідно виховати самому?».

  За допомогою цих запитань вчитель зможе дістати додаткові дані про розвиток моральної самосвідомості й свідомості в учнів.
  Оцінити себе як суб'єкта навчальної діяльності можна у творі на тему «Як я навчаюсь» або «Моє навчання» за таким, наприклад, планом.
1. Як ти навчаєшся?
2. Яким ти себе вважаєш учнем (хорошим, середнім, поганим)? Чому?
3. Чи задоволений ти своїм навчанням (так; ні)? Чому?
4. Що тобі заважає вчитися краще?
5. Що тобі необхідно зробити самому для того, щоб краще вчитися?

  Виховання культури поведінки слід розглядати як важливу проблему, від успішного розв’язання якої залежить розвиток у підростаючого покоління високих моральних якостей. Цілеспрямована, систематична робота з виховання навичок і звичок культурної поведінки починається з приходом дітей у школу. Саме в початкових класах закладаються основи акуратності й охайності, увічливості, точності, прищеплюються гарні манери, уміння культурно поводитися в школі, будинку, на вулиці й у громадських місцях. З раннього віку необхідно озброїти дітей знанням правил культури поведінки, звичками їхнього виконання.

  Зміст роботи з учнями початкових класів по вихованню у них культури поведінки визначається умовами шкільного життя. Тому за своїм змістом робота може проводитися за такими основними напрямками: ознайомлення з правилами поведінки у школі; правилами особистої гігієни та охайності; правилами спілкування з людьми; правилами поведінки вдома, на вулиці та у громадських місцях, правилами поведінки у гостях та ін.
  Малята прийшли до першого класу. Все для них тут нове – і розпорядок дня, і обстановка, і обов’язки. Отже, насамперед я показую і пояснюю дітям, як вони повинні поводитися в нових умовах. Напрям роботи, який охоплює всі ці питання, об’єдную загальною темою: «Ви тепер не просто діти, ви – українські школярі».

  У перший же день занять організовую бесіду «Наш клас», у ході якої розповідаю, як поводитись у класі, сидіти за партою, заходити до класної кімнати і виходити з неї, вітати вчителя та інших дорослих, вставати без шуму і так, щоб не зачіпати товариша, дотримуватися чистоти тощо.
  Наступне заняття присвячую питанням культури спілкування дітей між собою та з учителем. На ньому пояснюю, чому важливо уважно ставитися до товаришів, допомагати їм в усьому. Розповідаю, що вчителя і всіх дорослих треба називати на «Ви», звертатися до них по імені й по батькові, вітатися першим.
  На наступному із занять дітей знайомлю з правилами ввічливості. Розповідаю, що таке ввічливість, коли треба вживати слова «будь ласка», «дякую», «пробачте», «дозвольте».

  У роботі з дітьми молодшого шкільного віку особливе значення має наочність. Тому, готуючись до проведення роботи по прищепленню учнями правил ввічливості, велику увагу приділяю добору відповідного ілюстративного матеріалу – картин, малюнків, кінофрагментів тощо.
  Поряд із словесними формами роботи запроваджую систему вправ, під час яких навички ввічливої поведінки закріплюються, конкретизуються. Всі ці вправи ознайомлю ють дітей із способами поведінки у різних життєвих ситуаціях, збагачують їх досвід.
  У вихованні культури поведінки серед своїх учнів великого значення надаю грі. Вважаю, що саме через гру дитина швидше знайомиться з правилами і нормами спілкування з оточенням - із світом природи, з людьми; швидше знайомиться з правилами і навичками культурної поведінки.
Пропоную вашій увазі цілу низку ігор, які я активно застосовую:
- дидактичні ігри («Що було б на землі, якби зникли всі рослини? Звірі? Птахи?»).
- сюжетно-рольові ігри («День народження», «Відвідування хворого товариша»).
- Ігри на перервах («Добрий день», «Лікар Айболить»).
- Ігри - драматизації («Сім'я столових приборів», «Охайна і неохайна»).
- Вправи - тренінги, комунікативні ігри.
- Ігри «Чарівний стілець», «Пропоную - вибираю».

  Вважаю, що фантазія, казка, гра - це частина духовного життя молодших школярів, що пробуджують у душі кожного з них добрі почуття, роздмухують вогник дитячої думки і творчості. Проводжу такі ігри, як «Смішне дерево», «Що таке добре, а що таке погано», «Побудувати слово» (методом кросвордів, «МОД — математично-організаційне доміно», «Лото - загадки», вікторини, конкурси.
  На мою думку, інтелектуальні ігри мають бути зручними у користуванні, цікавими, привабливими, оригінальними.
  Правильно організована робота на уроках в початкових класах, в позаурочний час по вихованню культури поведінки закладе основи світогляду дитини, формуватиме характер, повагу до свого народу, гуманне ставлення до природи, мистецтва, моральне обличчя молодших школярів.

Заняття "Чарівні слова"

  У процесі підготовки і проведення цього виховного заходу мною розв'язувались такі пізнавальні, емоційно-оцінні й розвиваючі завдання:
- розширити, поглибити, систематизувати уявлення дітей про основні правила культурного звертання до ровесників і дорослих людей;
- навчити дітей правильних манер ввічливого звертання;
- дати дітям можливість відчути "чарівну" силу ввічливого звертання;
- сприяти формуванню доброти, делікатності, чуйності.
  Готуючись до проведення заходу, я спостерігала за учнями: як вони звертаються один до одного, якщо просять про послугу, чи вміють ввічливо подякувати, чи немає проявів грубості.
  На занятті я прочитала і обговорила з учнями казку "Пригоди в лісі". З метою виявлення розуміння учнями змісту казки їм було поставлено ряд запитань:
- Яких звичок було багато в хлопчика?
- Якої звички йому не вистачало?
- Що приснилось хлопчику?
- Яке рішення прийняв хлопчик, коли прокинувся?
- Чого вчить ця казка?
  Діти робили висновок, що слід завжди бути добрим і ввічливим. Учні під час заняття уявно подорожували за маршрутами: вулиця Привітних, Уважних, Послушливих, площа Дружних Ігор, тупик Грубості. Діти зустрічалися в призначеному "збірному пункті", відмічали свої досягнення й намічали нові маршрути (які правила засвоїли, від яких недоліків ще слід позбутися.)

Заняття "Гість - радість у домі"

  Це заняття продовжує виховання хороших манер. Комплексні цілі виховного впливу заняття можна сформулювати таким чином:
- створення уявлення про культуру взаємин гостя і хазяїна;
- викликати в дітей бажання бути гостинними, турботливими, ввічливими господарями і культурними, делікатними гостями;
- формувати практичні вміння приймати й розважати гостей;
- розвивати такі якості особистості, як урівноваженість, доброзичливість, уважність до людей, піклування про них.
  На початку заняття я поставила учням запитання: "Для чого взагалі люди ходять в гості?" Учні давали відповіді, що в гості ходять, щоб поговорити, обмінятися думками, поділитися один з одним чимось хорошим. Досить цікавою була інформація про гостинність - національну традицію українського народу. Я акцентувала увагу учнів на поведінці господаря і гостей. Учні разом зі мною визначили основні риси, які повинні бути притаманні господарю, а саме:
- бути привітним, гостинно зустрічати;
- бути уважним - приділяти кожному увагу;
- бути щедрими - не шкодувати іграшок, книжок, частування, щоб добре прийняти гостя;
- бути безкорисливим - не вимагати подяки за те, що добре прийняли і не розраховувати на прийом у відповідь.

  Я наголосила на зовнішній охайності, на додержанні правил ввічливості при вітанні, знайомстві та розвагах, на уважному ставленні до дівчат.
  Доцільно було провести це заняття у формі рольової гри "Ми приходимо в гості". Першу половину гри частина дітей може бути господарями, а друга частина - гостями. Потім можна помінятися місцями.
  Усвідомлення дітьми своєї поведінки - неодмінна умова корисних навичок і звичок. Тематика проведених бесід є різноманітною, наприклад: "Вчитися бережливості", " Праця прикрашає людину", " Культура поведінки в громадських місцях" і інші. Якщо діти не вміли робити самостійних висновків, я допомагала їм, на конкретних, зрозумілих прикладах сформулювати конкретне моральне правило.

  Рівні моральної вихованості учнів.

А) "високий рівень"
- учень ввічливий, привітний, доброзичливий, готовий прийти на допомогу;
- чуйно, уважно ставиться до старших і молодших;
- своєчасно і точно виконує свої обов'язки, будь-яке доручення, сумлінний;
- відзначається зразковою поведінкою, володіє почуттям самоконтролю, показує позитивний приклад;
- відчуває потребу в праці, вміє трудитися, виявляє риси колективізму і взаємодопомоги;
- виразно, чітко висловлює свої думки, вживає ввічливі слова, вміє уважно слухати співрозмовника;
- охайний, акуратний в одязі й зачісці, зібраний і підтягнутий.
Б) "середній рівень"
- учень не завжди ввічливий, привітний, може допомогти якщо його попросять;
- виявляє чуйність, якщо просять про якусь послугу;
- виконує лише ті доручення, які його цікавлять, вчиться добре;
- дисциплінований, але не вимагає цього від інших;
- виявляє позитивне ставлення до праці, причому воно має вибірковий характер залежно від рівня привабливості, засуджує несумісне ставлення до праці;
- чітко висловлює свої думки, але не вміє слухати співрозмовника, перебиває його;
- акуратний в одязі і зачісці, але не завжди зібраний, має хороший смак.
В) "низький рівень"
- учень ввічливий, але інколи грубо поводиться;
- допомагає лише за підказкою вчителя або товариша;
- поведінка учня задовільна, не завжди виявляє дисциплінованість, на зауваження реагує позитивно;
- працює лише під контролем вчителя, слабко виявляються трудові навички;
- думки висловлює не чітко, плутано, не вміє слухати співрозмовника;
- учневі слід періодично нагадувати про культуру зовнішнього вигляду, чистоту одягу, зачіски.

Бесіда "Про дружбу і товаришування"

З учнями було розглянуто такі питання:
За що люди, діти, дорослі цінують дружбу і товаришування?
Що означає добре дружити? Які радості і прикрощі бувають у дружбі?
Що означає виручити товариша?
Як бути, коли твій товариш не хоче, щоб ти дружив ще з кимось?
Які оповідання на тему ми читали? Розкажіть, з ким дружите.
Після проведеної бесіди діти розучили і грали українську дитячу гру "Мир миром". Як посвариться двоє дітей, то інші їх мирять, співаючи:
Мир, миром,
Пиріг із сиром,
Вареники в маслі
Ми дружечки красні
Поцілуймось!
Ті, що посварилися, подумають, а далі поцілуються - та й вже друзі.

Бесіда "Про колективізм"

  В ході бесіди висвітлювались наступні питання:
Що означає бути колективістами?
Як ставляться учні нашого класу до колективних справ?
Як діти виконують загальноприйняті правила, як ставляться до чергових, старости.
Що у класі заважає колективній роботі, загальним іграм?
Як можна стати хорошим колективістом?
Чи є ваш клас колективним?
  Мета цих бесід вирішувала комплекс виховних завдань:
- систематизувати морально-етичні знання про дружбу, норми і правила життя в колективі;
- викликати почуття гордості за належність до колективу, відповідальності перед товаришами за свою поведінку, навчання, доручену справу;
- формувати громадськість і нетерпимість до порушників правил колективізму;
- виховувати риси доброти, ніжності, почуття прекрасного.
 

  Таке різномаїття завдань допоможе формувати в молодших школярів моральні поняття, культуру поведінки. Вдало підібраний матеріал на уроках, в позаурочний час сприятиме розвитку емоційно-чуттєвої сфери, зокрема розвитку таких почуттів як естетичні, моральні та інтелектуальні.
  Важливе значення у розв'язанні проблеми формування культури поведінки відіграють індивідуальні бесіди. Так, з учнями було проведено такі індивідуальні бесіди: "Уважність на уроці - запорука успішності", "Твоя поведінка в їдальні", "Ти і твій товариш", "Що означає бути охайним"? та інші. Значна роль у вихованні культури поведінки молодших школярів відводиться відвідуванню вчителем учнів вдома, бесідам з батьками, а також батьківським зборам. З батьками проведено ряд бесід: «Як виховувати чуйність і доброту», «Гра – не просто забава», «Як слід спілкуватися з дітьми», «Культура поведінки та взаємин у сім’ї» та інші.

Виховна година

«Чекаємо Свято Миколая»

Підготувала:вчитель

Манжосова Т.В.

2015 грудень

Тема: Свято Миколая.

Мета:поглибитизнаннядітей про свято Миколая, ознайомити з історієюжиттяМиколая; розвиватихорошіморальніякості на основі прикладу справ Миколая; виховуватилюбов до ближніх, вмінняцінувати те, щоодержуєш.

Хід проведення:

Учитель.Діти, відгадайте загадку:

Ходить він завжди вночі,

Має від дверей ключі,

знає, хто живе і де,

як себе щодня веде.

Чемним діткам, хоч потроху,

В чобітки та у панчохи

Він кладе потішки,

А нечемним - мишки!

Хто це? Швидко відгадай!

Це наш любий ...(Миколай)

Вступне слово вчителя.Дорогі діти! Ми зібралися сьогодні напередодні дуже гарного, доброго, світлого свята – Дня Святого Миколая. Давайте пригадаємо історію виникнення цього свята.

Ми вже з вами звикли зустрічати Новий рік з Дідом Морозом і вважаємо, що так було завжди. Тим часом не так давно в Україні Новий рік зустрічали зі Святим Миколаєм, більше знаним у народі як Миколай-чудотворець. У зимову ніч, з 18 на 19 грудня, святийМиколайспускався на срібнійвервечці з неба. Сивобородий, у довгійзолотистійнакидці, він приходив до кожноїхати, розкладавподарунки: чи то під подушечки, чи в черевички. Не обминаввінжодноїдитини.

Про історію виникнення свята.

Миколай-угодник - один з найулюбленішихнароднихсвятих, з іменемякогопов'язанабезліч легенд і переказів. Купці, мореплавці та землепрохідцібачили у Святому Миколаїсвогоохоронця й заступника. Миколаяшанувалив Україні, уважаючийого покровителемВійськаЗапорізького. Ще за життяйогоназивалибатькомсиріт, бідних, знедолених.

Народивсявін у містіПатарі, що в ПівденнійІталії, приблизно 280 року. Післясмертібатьків 17-річний Миколароздав усе своємайнобідним людям і вирушив до Палестинивклонитися святим місцям.

         Повернувшись, він став священиком. Відтоді Миколай допомагав усім, хто потребував його допомоги: хворих лікував, рятував рибалок, запобігав стихійному лиху. Незважаючи на високе становище в церкві, Миколайбувлюдиноюскромною, носив простийодяг, їв один раз на день, недосипав, віддаючинічний час молитвам. У грудні 343 р. Миколай помер.

Поховалийого в соборному храмі м. Міри. У 1087 р. мощі святителя булиперенесені до м. Бар. А 9 травнямощі перенесено в церквуІоаннаПредтечі. Звідси й походить свято весняногоМиколая.

Записана такалегенда про СвятогоМиколая.

«СвятийМикола на небі не сидить, а на землі людям помагає. Не те щоКасіян - за паничаубрався й до Бога пішовжалітися на людей. Вони, - каже, - Миколушанують, почитають, у йогоім'я церкви будують, а мене й не згадують!»

Бог вислухавКасіяната йкаже до янголів: «Покличтемені Святого Миколу. Скажіть, щоб зараз прийшов!».

- Немайого на небі! - кажутьянголи.

- А де ж він?

- Пішов на Чорне море людей рятувати!

- Почекай, - каже Бог до Касіяна, - Миколаприйде, тодіпоговоримо!

За якийсь час Бог зновупосилаєянголів за святим Миколою.

- Нема його, - кажутьянголи, - на землівідпожежі людей рятує!

Утретєпосилає Бог янголів за святим Миколаєм.

- Немаєйого, - кажутьянголи, - вінкайданирозбиває,козаків з неволівизволяє!

Аж за четвертим разом з'явивсяСвятийМиколай перед Богом. У старійсвитині, мотузкомпідперезаний, чоботи в болоті й руки у грязюці.

- Де тибув? - спитав Бог.

А СвятийМиколаййомувідповідає:

- Помагавмужикові воза з багнавитягнути!

- Ось бач, - каже Бог до Касіяна, - за що люди йогошанують? Віннанебі не сидить, а на земліділоробить, а ти паном тут, на небі, кутки обтираєш. Ідигетьвід мене! Будуть тебе люди боятися, а не шанувати. Миколу ж будутьзгадуватидвічі на рік».

З того часу народ святкуєМиколая зимою - 19 грудня та весною - 22 травня.

Діяння Миколая стали причиною появи багатьох легенд, завдяки яким він з часом став одним з найважливіших святих. Декотрі з цих легенд збереглися й до нашого часу.

А тепер діти моляться до Святого Миколая, щоб він допоміг їм бути добрими і щоб нагороджував їх за добрі вчинки. Вони чекають ночі з 18 на 19 грудня, щоб почути срібні дзвіночки на санчатах, якими їде до них святий Миколай. Кажуть, що тоді радіє місяць на небі, посміхається, бо він знає, що в цю ніч усі радітимуть. І ті, хто робить подарунки, і ті, для кого вони призначені.

Бо найбільше щастя в житті – це творити добро.

Фізкультхвилинка «Зимова»              

Кажуть, Миколай весь день напередодні свята працює. Він випікає «зірочки » у дарунок дітям. Потрапивши до торбини Миколая, «зірочки» змінюються, стають схожими на свого майстра. Тож печиво, яке діти знаходять під подушкою вранці, звуть миколайчиками.Миколайчики — традиційне солодке печиво або пряники, які печуть до Дня Святого Миколая і дарують дітям.

Печиво може мати різну форму, від простих (зірочки, сонце, місяць) до складніших (півники, рибки, коники, ангели). Також поширена форма у вигляді дідуся — у свиті, з бородою.

Рецепти тіста та способи виготовлення також можуть бути різні: відтиснені у дерев'яних формах рельєфні пряники або вирізане формочкою з розкатаного тіста та розписане різнокольоровою білковою глазур'ю печиво. Деякі рецепти містять молоко та яйця — заборонені до вживання продукти, бо у цей час йде різдвяний піст. Але миколайчики призначалися лише дітям, а для малечі в піст робилися винятки. Отож і ми зараз будемо робити з вами печиво.(Діти виготовляють з підготовленого тіста печиво та ставлять його випікати в інпровізовану піч)

 За традицією святкування діти пишуть листи Миколаю зі своїми проханнями.

Учень

Коли зимонька надходить,

Земля примерзає,

До діточок йде у гості

Свято Миколая.

Як чекають! Листи пишуть,

Дають обіцянки,

А в переддень свята чемні

Вже з самого ранку.

Так, деякі діти до останнього дня посилали святому Миколаєві листи і навіть телеграми. Усі пишуть, що чемні, але чи це справді так?

Вчитель проводить гру

   Давайте, діти, доведемо, що ми виховані та чемні. Я буду казати речення, якщо ви згодні зі мною, то відповідайте хором «Це все я, це все я, це компанія моя», а якщо не згодні – мовчить.

-        Хто співає, веселиться і роботи не боїться?

-        Хто із вас таких хороших, на каток іде в галошах?

-        Хто із вас, скажіть лишень, знає віршів і пісень?

-        Чи багато тут у нас невмивак є серед нас?

-        Хто із вас, скажіть лишень, на зарядці день у день?

-        Хто найбільш із вас сумів з річки виловить корів?

-        Хто пройти ладен півсвіту, Миколая щоб зустріти?

Вчитель.Діти, а чому Миколая ми завжди називаємо щедрим?

         Ви всі очікуєте подарунків, море солодощів, іграшок. Але чи солодощі, іграшки є такі важливі? У давнину люди у нього просили не стільки матеріального добробуту, а здоров’я, благополуччя для своєї сім’ї, допомоги.

 Отож, чого у першу чергу потрібно просити? (Діти зачитують свої листи, які вони вже написали)

                                                                          

Усі учніпереглядають мультфільм про Миколая (Потім усі пригощаються солодким печивом).

Підсумок.                                                                                      

Вчитель. Діти, усі ваші листівки світлокрилі янголята передадуть святому Миколаю. І він здійснить усі – усі ваші бажання. Давайте ми всі разом пообіцяємо Миколаю, що:

                              - будемо гарно вчитися;

                              - будемо добрими та чемними;

                              - будемо завжди допомагати друзям;

                              - не будемо вживати лихих слів;

                              - будемо поважати старших;

                              - шанувати батьків, дідусів, бабусь;

                              - будемо любити свою Україну.

                      Урок позакласного читання

ТЕМА: Прийшла зима біловолоса

МЕТА: Ознайомити учнів з новими творами про зиму.

            Формувати уявлення про характерні ознаки зими.

            Вдосконалювати навички виразного читання поетичних творів.

            Сприяти розширенню словникового запасу учнів.

            Формувати уявлення про характерні ознаки зими.

Вчити учнів бачити і розуміти прекрасне в природі.

Розвивати зв’язне мовлення, інтерес до читання, творче мислення, уяву, фантазію,    

спостережливість.

Виховувати естетичні почуття, любов і шанобливе ставлення до природи.

ОБЛАДНАННЯ:

1.     Дитячі книжечкі про зиму;

2.     Малюнки «Зима прийшла»;

3.     Картки зі словами, із завданнями;

4.     Сніжинки з буквами, словами;

5.     Слайд – шоу про зиму;

Хід проведення:

І. Організаційний момент

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і  плідно працювати.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Вчитель: Чудо – сани прилетіли,

Cкакуни в тих санях білі

В санях тих сидить цариця –

Білокоса, білолиця.

Рукавом махає – сріблом все вкриває. (Зима)

Зима (учень): З неба падають сніжинки.

На дерева, на будинки.

На майдани, на садки,

На ялинки, на дубки.

1.     Гра «Сніжинки»

Сніжинки ці не прості, в них завдання ось такі:

Із букв в сніжинках скласти склово – відгадку.

Це і буде ім'я нашої гості

                                                  (ЗИМА)

-         Яку орфограму треба пам’ятати при написанні цього слова?

-         Піберіть перевірні слова і назвіть їх.

(Зимно, взимку, зимонька, зими)

-         Як ви гадаєте, про що піде мова, сьогодні на уроці?

-         Що ви очікуєте від цього уроку?

(Нові ігри, вчитись краще виразно читати, визначати головне у творі, уявляти, фантазувати, бачити красу природи)

2.     Ассоціативний кущ

-          Коли ми говоримо про зиму, що на думку вам спадає?

ЗИМА

Подарунки

Новий Рік

Мороз

Борульки

Свята

Сніг

Лід

Холод

 

-         Які слова ви ще не назвали ? Подивіться на екран.

3.     Народний календар

Діти, зима у вас асоціюється із снігом. А чи завжди на Новий Рік випадає сніг?

Ось у цьому році ми увесь грудень чекали на сніг.

-         А чи могли б ми передчасно знати чи буде на Новий Рік сніг?

-         А чи можна передчасно знати чи буде мороз?

-         Чи буде зима холодна?

Про погоду ми можемо взнавати по  телевізору, інтернету та народним прикметам.

-         Якщо спекотним буде липень, то грудень буде морозяним.

-         Якщо зима не настала в грудні, січні, то вона не настане до 10 лютого.

-         Синиці вранці пищать і до будинку туляться – чекай похолодання, вночі мороза.

-         Миготять зірки в небі  - на сніг.

-         Довгі гілки ялинки перед метелицею – згинаються, до теплої погоди – розправляються.

-         Починають «плакати» вікна – потеплішає.

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

-         На сьогоднішній урок ви підготували книжечки з віршами, вони написані різними авторами, але їх пов'язує одна тема.

1.     Гра «Плутанка»

а) Перед вами складовиця, а в ній заголовок таїться,

Підберіть все до ладу.

Уважні будьте, не зівайте,

Правильно всі слова складайте.

еньчіс

еньгруд

лютий

грудень

січень

тийлю

 

- Що це за слова, що вони називають?   ...

б) Складіть із слів речення

  красуня, чарівниця! Зима - , біла

Зима – красуня, біла чарівниця!

  ній, й, краси, дивного, стільки, В, дива!

В ній стільки дива дивного й краси!

в) Давайте пригадаємо, як називають Зиму в казках, віршах, піснях, мультфільмах (Зимонька, Снігуронька, Пані Метелиця, Білогрудочка)

2. Вправа «Художня галерея»

-      Як називаються картини, де зображена природа ?

Перша картина – Аркадій  Пластов «Перший сніг».

Друга картина - Карл Розен «Зимовий ліс».

Третя картина - Іван Вельц «Українська ніч». (Обговорення картин, пов’язання з прикметами)
Розглядаємо ілюстрації і дитячі малюнки про зиму.

3.Вправа «Релаксація» (музика П.Чайковського  «Пори року»)

   Зима-красуня. Скільки гарного навкруги! Блискучий іній на деревах і кущах. Ажурні сніжинки кружляють у зимовому вальсі. Казкова краса зими притягує, бентежить, хвилює людські душі.

   Дерева і кущі в білих пухнастих шубах. Навікнах казкові морозні малюнки. Казкова зимова краса, наче застигла у сні.

Скільки див може статися у тихій зимові вечори. Скільки чарівних св’ят і веселих дитячих розваг несе зима.

         4.Читання чистомовки

                  Дуже важливо розпочати

                  Одразу звуки вимовляти

                    Ми роботу язику

                    Пропонуємо таку :

     Ма-ма-ма-скоро вже зима

     Ло-ло-ло-снігом землю замело

     Ля-ля-ля-стала білою земля

      Лі-лі-лі-ось замети чи малі

      Оу-оу-оу-як дорогу я знайду?

Ду-ду-ду-крізь замети я іду.

-         А яку скоромовку ми вчили нещодавно?

Віз мішок морозу.

До морозу снігу

А до снігу кригу

5.Робота за текстом вірша «Прийшла зима біловолоса» А.Бобенка

-          Пам'ятайте любі діти.

Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. (В.А.Сухомлинський)

Тому треба більше вам читати.

-         Прочитайте назву вірша.

-         Хто його автор?

Андрій Михайлович Бобенко (Бібик) – український поет, який народився на Полтавщині більше 150 років тому. З юних років працював кочегаром на пароплаві в Одесі. Склавши іспит на звання вчителя, працював у школі. Він писав для дітей і дорослих.

6.Слухання вірша

Прослухайте уважно вірш і дайте відповіді на запитання.

-         Хто головний герой у вірші?

-         Які картини ви уявили, слухавки вірш?

-         Який настрій викликає вірш?

-         С ким порівнює автор зиму?

7.Фіз.хвилинка

в) Словникова робота

- Чи всі слова ви зрозуміли

8. Гра «Кочугури»

сон	це	лі	том
дрі	ма	зи	ма
ста	ла	ков	дра
сві	том	оче	рет
сльо	зою	поне	волі

9.Читання вірша учнями

Самостійне (напівголосне)

Слова вимовляйте чітко, зрозуміло.

·        Знайдіть прикметники пов’язані із зимою.

(Скляна, сухий, біловолоса, біле, блискучий, синя, широке, золота, ясний)

·        Знайдіть слова, що вжиті в переносному значенні.

(Блискуче сонце, налилось, мов сльозою золотою, вінок горить, укрилась ковдрою скляною, дрімають тополі, усе заснуло)

·        Давайте знайдемо рядки, що виражають закінчену думку

-         Хто прийшов?	Прийшла зима біловолоса
-         Що зробилося?	Блискучим снігом одяглося
-         І що сталося?	Усе заснуло поневолі
-         Що зробила зима?	Зачарувала все зима

·        Гра «Радіо»

Читання вірша учитель – учень

·        Гра «Сніжки»

Із сніжками будем грати, до слів рими добирати:

Біловолоса                                         Світом

Полотном                                           Горить

Дугою                                                  Золотою

Простяглося                                       Налилось

Літом                                                    Одяглося

Стоїть                                                   Селом

·        Гра «Пазли»

Текст 4, 5 куплетів розрізати на речення і дати першому і другому ряду скласти куплети.

·        Гра «Конкурс»

Кожен учень вибирає свій куплет.

IV. Підсумок уроку.

-         Ви помітили, що кожен поет дібрав свої слова для опису зими, а кожен художник підібрав свої фарби?

-         А якою ж ви побачили зиму?

Оцінювання: Сьогодні я хочу, щоб ви самостійно оцінили свою роботу. У кожного на парті лежить сніжинка, у середині сніжинки поставте собі оцінку і напишіть своє прізвище.

Домашнє завдання:

1-й ряд – скласти загадку про зиму, виразно читати вірш

2-й ряд – підібрати присляв'я про зиму і виразно читати вірш

Криніцина, Бегджанова - виразно читати вірш