Впровадження
гуманної педагогіки Ш. О. Амонашвілі
в сучасних
умовах навчально-виховного процесу
Зігріті учительською любов’ю
душі
дітей, обов’язковорозкриються
своїми
найкращими пелюстками.
Ш. О. Амонашвілі
Нова школа,
освітня система вимагає нових підходів у навчально- виховному процесі, що
передбачає переосмислення базових умов організації шкільного життя. Педагог
повинен перевершити самого себе; цілеспрямовано удосконалювати свою
моральність, свою професійну майстерність. Вічна педагогічна істина – «Вчитель
сам повинен бути вихований» - набуває особливого значення. В даний час, коли на виховання дитини
впливають засоби масової інформації, приклади насильства, жорстокості, від педагогів залежить, якою вона стане.
Тільки вчитель може прокласти стежину до серця дитини, виховати для суспільства добру,
чемну, справедливу, чуйну людину. Від вчителя залежить, якими стануть його
вихованці. Без любові до дітей це зробити неможливо. Саме тепер гуманна педагогіка особливо необхідна для
виховання цілісної, самодостатньої, людяної і високоморальної особистості. Для розвитку здібностей учнів необхідно
створити у класі творчу, доброзичливу, емоційно позитивну атмосферу.
Сучасна школа
потребує талановитого, творчого вчителя, який працює з відкритим серцем,
щирого, гуманного, уважного.
У своїй практиці
намагаюся реалізовувати дидактичні принципи і вимоги до сучасного процесу
навчання: здійснювати індивідуальний
вплив на розвиток особистості молодшого
школяра, організовувати учнівську самостійно-пошукову діяльність,
використовувати інтерактивні методики.
Проблемавпровадження
гуманної педагогіки Ш. О. Амонашвілі в сучасних умовах навчально-виховного
процесу передбачає наступні завдання:
- розвивати творчу особистість;
- забезпечувати умови для
розвитку «внутрішнього» я;
- вчити висловлювати свої думки,
не ображаючи інших;
- формувати найкращі людські риси,
бажання і вміння творити добро;
- створювати умови для отримання
почуття радості і задоволення від навчання та бажання вчитися;
- не лише передавати учням певну
суму тих чи інших знань, а навчити здобувати ці знання самостійно, вміти
застосовувати їх для розв’язанняпізнавальних і
практичних завдань.
Практична
значущість даної проблеми полягає у
впровадженні гуманно-особистісного підходу до кожного учня в
навчально-виховному процесі, використанні творчих завдань, які спрямовані на
виховання гуманних якостей особистості.
Гуманна педагогіка
Ш.Амонашвілі має стати для наших
вчителів прикладом того, як потрібно вести сходинками дитину, щоб вона відчула
радість від навчання і творчості.
Використання гуманної педагогіки допоможе вчителю створити таку атмосферу
душевної щедрості, в якій кожен учень спрямований на самопізнання, прагне
духовного самовдосконалення.Уроки мають
починатися з посмішки. Посміхаючись, учитель подумки посилає натхнення
кожній дитині,бо саме в посмішці сила і мудрість учителя. Вона вчить дітей
радіти за успіхи інших, позбуватися почуття заздрощів, співпереживати, бути
милосердними.
Навчання без виховання не буває. Прилучаючи
дітей до знань, ми маємо одночасно передавати їм свій характер, поставати перед
ними як зразок людяності. Тільки в умовах атмосфери свободи, довіри і
доброзичливості яскравіше розвивається дитина, розвиваються її здібності,
схильність до творчості, оригінального мислення і бачення.
У своїй практиці
намагаюся використовувати ряд цікавих прийомів роботи (ігри, хвилинки релаксації, виконання учнями творчих завдань, участь
учнів у виборі видів занять на уроці, створення нестандартних ситуацій). Сьогодні
вчитель має приділяти особливу увагу
емоційному стану дітей, адже без живого емоційного спілкування вчителя з дітьми
неможливо зацікавити учнів, зробити їх активними творцями уроку. Вчитель має розвивати уміння учнів слухати,
не перебиваючи співрозмовника, стримувати негативні емоції, толерантно
критикувати товаришів.
Свої уроки
намагаюся проводити в нестандартній формі: уроки-мандрівки,
уроки-конкурси, уроки-казки. Впроваджую у свою роботу інтерактивні форми і методи навчання. Прагну так організовувати
роботу на уроці, щоб запалити в очах дітей вогник цікавості, допитливості, щоб
навчальний процес був більш ефективним, цікавим.
Інтерактивні технології «Мікрофон»,
«Незакінчені речення» використовую майже на всіх уроках. За
допомогою цих вправ на уроці читання з’ясовую думку учнів щодо прочитаного, перевіряю
домашнє завдання, підводжу підсумки уроку. На уроці математики дані технології
застосовую з метою повторення вивченого матеріалу, виявлення ставлення дітей
щодо доцільності вивчення поданого матеріалу.
Технологію «Обери позицію»
використовую на уроках з курсу «Я і Україна», предмету «Основи здоров’я», уроках
розвитку зв’язногомовлення,
на виховних годинах під час обговоренняпевнихситуацій. На уроках
читання, української мови, курсу «Я і Україна» впроваджую інтерактивні вправи «Сенкан», «Криголам», «Гронування», «Кубування»,
парну та групову роботу. Роботу в
парах – під час вивчення вірша напам’ять, під час рольовогочитання, вивчення нового правила,
таблицімноження.
Я впевнена, що
таке навчання дає можливість учням вчитись доводити твердження, відстоювати
думку, набувати досвіду спілкування, розвивати творчі здібності, формувати свою
особистість.
Використовуючи
інтерактивні методи з впровадженням принципів гуманної педагогіки Ш. О.
Амонашвілі, вчитель зможе досягти таких результатів: учні на уроках швидше сприйматимуть новий матеріал, кожне завдання
виконуватимуть із задоволенням; стануть доброзичливішими, уважнішими один до
одного, допомагатимуть одне одному у навчанні, проявлятимуть почуття радості за
успіхи інших.
Сучасна школа
потребує спрямування системи роботи на формування людяності, необхідності любити
дітей, вірити в свої і їхні сили, намагатися приносити своїм вихованцям якомога
більше радощів пізнання, запалити у дитячих серцях жагу до знань, впевненість в
своїх силах, вміння дарувати іншим усмішку, радість, добро.
Комментариев нет:
Отправить комментарий